Карат –одиниця маси, з давніх часів використовується в торгівлі дорогоцінним камінням та в ювелірній справі. Припускають, що слово “карат” від “куара” місцевої назви африканського коралового дерева, насіння якого використовувалось як гирька для зважування золотого піску, але найбільш імовірно, що воно пов’язано із грецькою назвою (кератіон) насіння широко розповсюджене у Середземному морі рожкового дерева, які практично однакові по вазі і в давнину, використовувались як гирьки під час зважування дорогоцінного каміння. Маса однієї такої гирьки була в середньому близько 200 мг, вона-то і рахувалась рівною карату.

В різних центрах ювелірного виробництва довго використовувались власні міри маси. Так, лондонський карат дорівнював 205,3 мг, а флорентинський 197,2 мг. Звідси, імовірно, і розбіжність в масі історичних алмазів, що зустрічаються в літературі.

В 1907 році міжнародним комітетом мір та ваг на конференції у Парижі був запроваджений метричний карат ( 1ct ), що дорівнює 200 мг, або 0,2 г.

Не слід  плутати карат як одиницю маси каменя та карат як міру чистоти ( пробу)  золота, що використовується у ювелірній справі. У другому випадку карат використовують не як міру одиниці маси, а як характеристику якості золотого сплаву.

Чим більше число каратів, тим вище вміст чистого золота в ювелірному виробі, а маса його може бути якою завгодно.

Грам – одиниця маси, що використовується в ювелірній справі для менш дорогих та великих каменів , особливо для дорогоцінних необроблених каменів.

Для зважування перлин використовують гран ( від латинського — зерно), що дорівнює одній чверті карата, тобто 50 мг.

В торгівлі дорогоцінним камінням зазвичай вказується ціна 1 карата. Аби обчислити повну вартість каменя, необхідно помножити ціну карата на масу каменя в каратах.