Надходження до бюджету від видобутку корисних копалин та їх переробки нині більші, ніж від будь-якої іншої галузі промисловості. Однак, українські надра приховують ще багато цінностей, які чекають свого часу. Державі не вистарчає коштів на розробку нафти й газу, поза увагою залишаються поклади алмазів.
Зеленоярське родовище – в запасі
Ще півсторіччя тому вітчизняні геологи мали доволі обґрунтовані підозри, що надра Вінниччини та Житомирщини ховають великі поклади титаноцирконієвих руд, в яких містяться алмази. На той час сибірські родовища вважалися більш перспективними, тому потреби в розробці українських не існувало. Тепер начебто існує. Але через хронічну нестачу бюджетних коштів геологорозвідувальні роботи і зараз майже не проводяться. Декілька десятків років розробляються Іршанське на Житомирщині та Самотканське в Дніпропетровській області родовища титаноцирконієвих руд. І доволі успішно. До речі, ільменітовий концентрат, який одержують при збагаченні іршанських титанових руд, сьогодні реалізується за ціною близько 120 $ за тонну, а цирконовий концентрат Самотканського родовища – понад 500 $. Натомість вінницькі надра залишаються лише “потенційно привабливими”.
Виявлене на початку 60-х років минулого сторіччя Зеленоярське родовище, що поблизу села Новоживотова Оратівського району Вінницької області, має дещо менші запаси. За даними Державного інформаційного геологічного фонду України “Геоінформ”, запаси сировини тут вимірюються сотнями тисяч тонн. А вміст рудних мінералів у піщаній породі сягає 200-500 кілограмів на тонну. Серед титанових мінералів переважають ільменіт і рутил. Їх концентрати містять до 60% “чистого”титану. Мінерал циркон майже на 50% складений із цирконію. І все це лежить в землі на відстані півторагодинної подорожі від Вінниці.
Лідери алмазного ринку
Найбільшим у світі імпортером алмазів у вартісному та фізичному сенсі вважається Європейський союз. Індія та
Ізраїль ділять друге та трете місця. Четверту позицію
утримують Об’єднані Арабські Емірати. У виробництві
власних алмазів лідером є Російська Федерація, а за вартістю
вироблених в країні алмазів вона поступається першим місцем
Ботсвані ( південь Африки ).
За даними Мінфін Росії
Термін окупності – три роки
Для титаноцирконієвих розсипів на родовищах центральної частини Українського гранітного щита, у тому числі й для Зеленоярського родовища, характерні численні знахідки дрібних кристалів алмазу розміром до 0,5 міліметра. За словами заступника начальника управління регіонального розвитку та євроінтеграції Вінницької облдержадміністрації Віктора Іщука, геологічна структура земної кори в цьому районі дуже схожа на структуру алмазодобувних регіонів Африки та Азії. Тобто, надра Вінничини, можливо, багаті на й алмази.
Розмір інвестицій в розробку родовища фахівці оцінюють в декілька мільйонів гривень.
Дрібні кристали використовують у різних галузях промисловості. Сучасна техніка від склоріза до літака потребує “технічних” алмазів. Ювелірне виробництво використовує менш наж десяту частину всіх алмазів, які видобувають на нашій планеті. Інші 90% для промисловості.
Навіть якщо знайдені в Оратівському районі алмази не будуть мати великого промислового значення, то видобуток титанових і цирконієвих руд принесе розробнику покладів непогані прибутки. За попередніми розрахунками фахівців “Геоінформу”, кошти, вкладені в до розвідку і освоєння Зеленоярських покладів, окупляться протягом 3-5 років. За умови, що підприємство не обмежиться пошуками лише алмазів.
Прикладом комплексного використання мінералів є згадане вище Самотканське родовище, що експлуатується Вільногорським гірничо металургійним комбінатом. Виробництво потужно прогресує.
До теми
Алмази на території Вінницької області знаходили
у багатьох районах: в центрі, на півдні та північному
сході області. Зерна розміром від 0.1 до 2 міліметрів
у діаметрі вважаються принесеними давніми потоками
з корінних джерел, які розташовані на невеликій
відстані від знахідок. Але значна кількість алмазів та
їх мінералів-супутників свідчить, що “головне” родови
ще знаходиться десь поряд.
Майбутне титану та цирконію
На жаль, вітчизняні науковці не мають тісного контакту з підприємцями. Винаходи вчених залишаються на папері та приречені покриватися пилом. Принципово важливими у двадцять першому столітті металами вважає титан і цирконій завідувач відділу Фізико-технологічного інституту металів і сплавів ( м. Київ), доктор технічних наук Сергій Ладохін. На його думку, вони мають велике майбутнє.
Для виробництва титану світова практика використовує дугову переплавку. “Українські вчені можуть запропонувати електронно-променеву переробку, розповідає Сергій Ладохін. – Цей процес дорожчий, але він дає якісніший титан. На деяких виробництвах
його застосовують вже декілька років”. До речі, нині титан широко використовують будь-де: від медицини до авіації.
Дещо про цирконій. Коли почала розвиватися атомна енергетика, виникла проблема пошуку матеріалу, який зміг би витримати надзвичайно складні умови експлуатації в ядерному реакторі. Дослідження показали, що лише цирконій та його сплави мають усі необхідні для цього властивості: високу температуру плавлення, хороші механічні властивості, високу хімічну стійкість. Природа ніби спеціально створила цей метал для ядерної енергетики, у тому числі для тепловидільних елементів реакторів ТВЕЛів.
Зауважимо, що сьогодні на світовому ринку кілограм цирконію коштує 30 доларів.
Групі українських учених, в основному з Інституту електрозварювання імені Є.Патона, ще в радянський час дали Державну премію за розробку оригінальної технології цирконієвих зливків, після чого метал дуже зручно переплавляти електронним променем. Маючи потужні металургійні, трубні підприємства та сировинну базу, Україна може не тільки задовольняти власні потреби, а й навіть експортувати ТВЕЛи.
Говорять експерти
Віктор Іщук, заступник начальника управління регіонального
розвитку та євроінтеграції Вінницької облдержадміністрації:
“ Поки що рано оцінювати родовище. Необхідні більш детальні
та масштабні досліди. Стверджувати, що під Вінницею надра
містять велику кількість алмазів, зараз недоречно”.
Валерій Сафарьянс, колишній інженер-технолог вінницького
ювелірного заводу “Кристал”:
“Навіть дуже дрібні алмази мають промислове значення. Їх
використовують при виготовленні інструментів. З алмазного
пилу навіть порошок роблять, яким потім напиляють ріжучі
поверхні. Тому я вважаю, що будь-які алмази є цінними”.
Діловий журнал: “Статус”, 18.12.2006 р., автор статті: Ігор Заїковатий